Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/123

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

Москалї батерию і спустили єї ночию, враз з пушкарями на той натуральний балькон. Звідси і почали стріляти і розбили польскі укріпленя аула Ахульґо. Москалї ударили горі скалою в штихи і взяли приступом прибіжище великого імама; однак єго самого не було вже там. Непонятним способом вихопив ся він з матнї і скрив ся висше з горах, десь аж у жерел Ардона.

Звідтам заладив він повстанє всїх верховинцїв магометаньскої віри, почавши з берегів Каспія, аж по Чорне море. Там умовив ся він з Чеченцями против Росиї і проголосив на неї в р. 1840 »кгазават«.

Страшне, єдинодушне і одчаянне було те повстанє. В 1840. роцї потерпіли Москалї величезні страти. Малочисленні залоги замочків, заскочені ополченєм Шаміля, повисаджували себе враз з побідним врагом у воздухи. Фанатизм релїґійний магометан, азияцка віра в кізмет (призначенє) дїяла чудеса, але і стрітила ся з московским послухом властям і з християньским одчиненєм себе волї Вишняго. Огонь з водою вступили в борбу.

По людскому горю, по людских трупах виїхала і загреміла на весь сьвіт колесниця слави володарів землї.

Шаміль ликував; а цар сердив ся на своїх управляючих Кавказом ґенералів, що довели племена гірскі до повстаня і до ослабленя московскої власти в Даґестанї.