Цю сторінку схвалено
на… не злїзуть в бездну узкою тропою, що по нїй скакав коник кабардинский… Для них Росия проклала дороги. Зелїзні шини, мов жили розносять по всїх вертепах Кавказа культуру, — нову культуру і новий обичай і закон і мову білого царя. Они звязують гори з долинами, прорубують скали і море з морем злучають, а людей єднають з людьми.
Північ і полудне і восток і запад… Азия й Европа труть ся ту об себе… Оре Москва, оре засїває… який плід вийде, те й сама не знає.
Не знає і старий грішник Прометей, що на ті дива споглядає з вершин Ельборуса.
Не знає, розпятий за людий, дух людский і вічно мучить серце чоловіка і кає ся — плаче над дїтьми своїми і плакати буде, док сьвіта, доки цїкавих людей на сїм сьвітї.
КОНЕЦЬ.
_-_detail_2.jpg)
