Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/27

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

польских часів — з своєю семією па замку. Коли гляне… їде дорогою якась паня, а біля неї духовник і двох сокільників з соколами. В пани тій пізнав він жену ерістава з Ксань, в котрим жив у великій враждї. Не думано, не раджено вискочила вся пяна компанїя з замку, розігнала — куди несли очи — духовника і прислугу, а паню захопили в замок. За годинку, за малу хвилинку шелестіли мість прапора на вежи ананурского замку шовкові штанята великоможної бранки; а єї саму пустили на волю. І заплакав еристав Ксанский з за тої тяжкої наруги і закляв ся, на чім сьвіт стоїть: пімстити свою обиду. Як стій — наняв він на те дїло верховиньских шибайголовів і злетїв на Ананур. Не помогла одчаянна і завзята оборона. Замок взяв, вирізав все, що було живе, зняв з держала замкового прапора жіночі шовки, наткнув на него голову свого врага і підпалив замок. Згорів великий замок, згоріла і церква і місточко — остались руїни… і вітер виє бойницями понурих розвалин, сьвідка зневаги жіночої чести.

На південь від Карталинїї ї Кахетиї лежить — між вахтаньским раменем Кавказа, а карабаґскою пустинею і тогож імени горами — властива Грузія. Природну границю к полудню має она в ріцї Араксес. Край то прекрасний і плодовитий з народонаселенєм грузійским. Однак в полудневій єго части переважає народонаселенє вірменьске; дуже працьовите, дуже ощадне і купецке. З давен-давна они сюди пере-