— так як ми н. пр. церковну. На старий язик переведено давно всї церковні книги. На нїм писані поезиї як на пр. поема »Вепховіе-тха-осані« — т. є: »пардусова шкіра« славного Руставелї-я, на нїм писані закони, устави і лїтописи, — між иньшими і »Картлїс-цховреба« т. є: грузійска лїтопись. Нова словесність піднимає ся швидко і ворожить Грузам хорошу будучність.
Музики правдиво народної я не чув. Піснї видавались менї підложені під мельодиї італїяньскі. За то танцї Грузів, походженя лезгінского — так звана — лезґінка« танець пануючий на всїм Кавказї є ориґінальний і подобав ся менї дуже. — Хлопець підходить, перебираючи дрібосенько ногами, швидше чим в чардашу або козачку, к дївчинї і держить одну руку на серци, а другою немов обняти багне свою вибранку. Та встає і пливе біля него з піднятими, горі руками — неначеб просила ся або обороняла, а очи, звернені сьміло на хлопця, гіпнотизують єго огняним своїм поглядом. Так пливуть они в парі, поки дівчина не зажадає спочити. Монотонна музика грає — щось в родї одного такта коломийки — а, приглядаюче ся товариство додає танцюючій парі охоти голосом і плесканєм в руки.
Грузия має ще одну старинну столицю в горах вахтаньского хребта; а зове ся она „Ахалцих“ і славна своїми прекрасними біжутериями з срібла і золота. Найцїкавійшим однак містом на цїлім Кавказї є город троглодитів „Уплїс-
