Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/35

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

і малярия готова. Впрочім підсонє ту майже субтропічне. Зимою пересїчна температура 5–7° + Reumira; а лїтом падуть дожді в двадцятикілька степенїв теплї. Побереже те славить ся дородним вином, пахучими тютюнами, грецким оріхом, каштанами, смоквою, бресквами, башмалою, оливами, гранатами і помаранчами. Ростуть маґнолїї тай иньші субтропічні дерева і рослини.

В горах множество щекалок (шакалїв) і гієн, є і козороги (Steinbock), заходить і пардус — але зубрів ту не бувало. Они в північній, черкескій верховинї Кавказа у жерел обох Зеленчуків і матки Кубанї. Кабардинцї зовуть їх адомбе.

В скалах Абхазиї зносить маленька жовта кавказка пчола мід твердий як цукор і майже без воску; а той мід платять дорого Турки і Вірмени на свої присмаки як: гальва́, рахатликум, чурчхе́л і иньше; задля єго великої і вкусної солодости.

Авсуа, або Абхази є то ті самі Абсілї Абазґи і Азеґа, про котрих згадував ще Страбо  Чи не родичі они які Яциґів? Вигнав же в V в. по Хр. цар грузійский Вахтанґ, з Абхазиї Азеґів і Пачанґів (Печенігів). На нинїшних Абхазах не бачив я нїчого монгольского або тураньского.

Обичай у них загально-кавказкий і культ ватри той сам, що і всюди. Гостинність велика. Присягу складає Абхазець на зелїзну бабку (на ковальню, амбос) і помимо магометаньства вірить до нинї ще (місцями) в богів як: Зейґут