Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/37

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Каґкантаваці в Гіу-Гуннів. Гунни не пановали в Абхазиї; але менї здає ся, що Пачанґи належали до племен гунских — за таких бодай держали Русичі Печенївгів, а ті справдї володїли якийсь час в Абхазиї[1].

Абхазія граничить до півночи з Черкесами. Послїдна місцевість абхазка є місточко Ґаґри — прастаре Паґри, котре було — ачейже — фенїкійскою кольонїєю перед 2.500 лїтами. Там суть ще руїни великих укріплень біля ріки Бзиб і по горі Баллах-даґ. За рікою починав ся край Джиґетів, край черкеский.

І так ми облетїли душком довкола Кавказа і познакомили ся побіжно з єго важнїйшими народами. Додати мушу, що як всьо західне побереже кавказкого краю (за виїмкою Мінґрелїї) і єго північної верховини та цїлий Даґестан слухають Ісляму, а за обєдиняючу всїх бесїду признають татарску, так проче всьо полудне Кавказа визнає віру Христову і признаєсь до картвельскої народности і до лїтературної грузийскої мови.

II.

Придивім ся тепер трохи близше головним народам кавказкого краю.

 
  1. Грузійска лїтопись »Картлїс - цховреба« каже, що край Пачанґі (так звали в V в. Абхазію) почав від р. 482. — т. є від коли звідтам винесли ся Печенїги — називатись: »Абаза«. То само пише і Valkoucht в своїй Hist. dela Georgie. T. I, pag 159.