Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/39

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

про Улісса — по іхнїму Урісмаґ — точ в точ так, як написано в Одисеї. Титани звуть ся у них Нарти. За гордість привалює їх Бог найвисшими горами Кавказа… Батирас, то Геркулєс осїцкий; а всї ті казки родились ще в доісторичних часах в Іранї.

Подоба Осїтів є чисто арійска, а віра їх, хоть одні з них ісповідують Христа, другі Магомета, а треті покланяють ся (ще й доси) богам — то »маздеізм«, то віра Заратустра.

Культ сьвятої ватри кермує всїм житєм Осетина. Цїкаві і дивні обичаї та постанови находили у них учені земльозьвіри.

Перед слюбом питають дївчину, чи хоче вийти за того, що єї сватає. Молодий витає княгиню при дверях своєї саклї з горіючим лучивом в руцї і сьвітить перед нею поти, поки она не обійде торжественно в около домової ватри. Она, відтак, сїдає на покутї, не їсть, не пє вес час весїля і не говорить нї слова до нїкого, хиба до мужа; (а свати ладкають до »кур«. Мовчанка молодицї тріває доти, доки не вродить дитини. На пропою сьпівають:

»Dakaranbon danasa —
Banas! na kychta furesti
Denoasan famesti
Banas, banas, banas!«
Пю твоє здоровє —
Пий! руки млїють! —
Пий, пий,
 Пий![1]

Подружя завязували ще до недавна між найблизшими рідними. Они звали ся у старин-

  1. Haksthausen.