волосє, сині очи та черти лиця виказують Европейцями. Імена і назви кінчать ся у них часто на „te, to, pfert. На пр. Taboripfert, то є син Табора; а призвища як Asman, Leman і иньші пригадують Нїмеччину.
Перших років по слюбі стережуть жінку від віроломства, але по чотирох лїтах; або коли неплідна прижмурює чоловік око на єї любовні зносини. По смерти мужа врізували давнїйше вдові ухо; нинї жертвує она косу — коня єго вбивали як у Скитів — а нинї підстригують єму шерсти.
Культу „ватри“ стерегли і стерегуть ще подекуди й нинї осібні жерцї „деканози“ і віщуни „кадаґо“. Сомнабуля-волхвіля називає ся »курісмецок«.
Обряди Авести заховують дуже точно, як християни так Магометани. Сьвятиня для поклоненя огню зве ся „реком“. Особливо чистоти стерегуть Осїти дуже. Кождий дотик до когось, або чогось нечистого мусить очищувати ся — у жінок нераз кілька-тижневою кварантаною, в осібнім на те призначенім поміщеню. Трупів виносять на скали на прокормленє птиць і зьвірів. Такий звичай заховує ся як найострійше у Хевсурів, що сидять на полудневий схід від Іронїстану.
Взагалї сказати треба, що, хоть як ріжноплеменне і є народонаселенє Кавказа, то культ сьвятої ватри цвите ще до нинї у всїх народів, що єго замешкають а найбільше у Хевсурів,
