Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Ірани, котрих Черкеси »Кашґа«, Лезгіни »Оц«, Татари »Осс« кличуть, суть майже так заперті від сьвіта, як Сванети, їх полудневі сусїди. А живуть они у жерел слїдуючих рік свого Іронїстану від Ельборуса аж поза Казбек у самім серцю Кавказа: Ґізель-дон, Ар-дон, Фіянґ-дон і Ламі-дон, а виходи з їх високо положених вертепів позапирали иньші племена Кавказа. От і причина, задля якої они — відшиблені від сьвіта — задержали доселї много з мови Авести і прастарі на ґерманьскі, а навіть на скицкі похожі обичаї.

З Геродота знаємо, що Скити називали ріки Донами. Що більше: вигляд лиця, обичай, культ ватри а навіть мова европейских Скитів, фраґменти котрої від старогрецких істориків знаємо, є дуже похожі на осетиньскі, хоть між Скитами а нинїшними Осїтами лежить 2.000 лїт, а може й більше, бо нї Страбо, нї Геродот не величали вже Скитами (сучасних їм) жителїв Кавказа.

Скити… але які? На кимерийских показувало би і близьке (з Криму до Кавказа) ґеоґрафічне положенє і важне спостереженє професора Всеволода Мілєра: що великан по осетиньски називає ся ґуміріта, а після традициї Осїтів они і походять від Нартів-Ґумірітів. Жиди Палєстини називали напавших на Малу Азию кимерийских Скитів Gomer, а Вавилонцї та Ассур називали їх Gimirri. Що назва Ґімири або Кімери є так само як і пізнійші »Аллани« одного і того самого народа, дає догадуватись і Страбо, ко-