трий перед пятьнайцятьсот лїтами обійшов був наоколо Чорне море і називає гори Босфора кимерийского горами Азів. Взявши під розвагу, що і Візантийцї і наш Нестор називають один з підкавказких народів Яссами, а Ясси є так само новійша форма слова »Ази« як наше: »я« староруского »аз« і »ястряб« староруского »астряб«, то і прийдем до переконаня, що Кімерийці були іменно тими Яссами, Оссами або Іранами, рештки котрих сидять нинї в найвисших вертепах середного Кавказа.
Припустивши раз теє і одержавши певність, що Скити ті були походженя арійского — бо на те і мова, вигляд, обичай і віра Осїтів показує — порозуміємо, длячого Неври утїкли перед змиями, то є Астияґами (драконідами) іменно сюди до своїх соплеменників Кімерів. Ми догадаємо ся і причин нападів тих Скитів на Мидїю і війни походу на них Куруша. Ми і не здивуємось, вкінци, що декотрі історики як: Le Normant кладуть війну Куруша на Кавказку ріку — котра в старину, по імени великого Перза »Куруш« а нинї «Кура« називає ся і побачимо в Геродотовій Томірісї не царицю якихсь там Масаґетів над Яксартом, тільки царицю кавказких Скитів за Араксом Тамару. Ми зрозуміємо ще й те, для чого Дарейос так бажав тих Скитів покорити, що видячи неприступні гори, на котрих і за котрими они сидїли, аж далеким облазом поза Чорне море ходив на тих ворогів своїх силою цїлої великої перзидскої держави. Страшний то був Перзам народ. Про-
