Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Облекшивши так мою розвідку, зняв я з неї поважний плащ фільософа, а приодїв в куртку цікавого дилєтанта і в такій представляю єї моїм читателям.

Не будучи нї язикословом, нї стеноґрафом, нї істориком, я не брав ся до розбору і порівнаня всїх девятьдесяти язиків і нарічій, якими лунає Кавказ; а все таки здивував мене один і той сам кольорит, та сама шипучість і пошептивість бесїд більшої части так ріжнородних племен Кавказа. Деякі слова показують виразно навіть і на той сам корень, як на пр. вода. В Карабаґу зове ся она: ча, у Лєзгинцїв: су, у Черкесів: ша і ше, в Абхазиї; цха, а в Грузиї, в Імерециї і у Мінґрелїв: цхалє.

Здогад про походженє Картвельцїв з Кападокії найшов я у істориків росийских. Про Євреїв говорили они також. Я постарав ся тільки о якесь удокументованє сих тверджень. Але здогад про кимерійских Скитів, гіпотезу походженя культу богинї Ляші і виясненє сказок про Амазонок і про даряльску Тамару на Кав-

    Тума, На-тум і про горорізьби ассурійскі на скалах Чороха не розписав ся я ширше. Також про руїни в селї Накалакеві належало було написати більше; а не учинив я сего задля того, що мої записки про ті місця десь затратили ся і я нїяк не міг їх з памяти доповнити.