Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/56

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

борода) обєдиняє всю Кабарду. Свани, Осїти і Картвельцї виводять роди свої від трех братів: Суон, Осс і Картил. Хожиц з Грузиї родоначальник Стир-Діґорців, Бадило, що вийшов з Маджар родоначальник диґорских Бадилят, а сьвятий нарт Хетаґ то первий з роду Хетаґурів. Так творили ся[1] союзи і немов в потвердженє того, що жінка ставала ся нераз власностию зтоваришеня якогось, або й цїлого клану. Одна старинна пісня висказує жаль Нартів, за котрих ватажка одна дївчина замуж вийти не хотїла, такими словами: »Обида нам, що дївка за нас замуж вийти не хоче«.

Цїкава річ, що в тих піснях не находить ся нїколи імя Нартового вітця; а завсїгди імя матери, або сестри, а та найчастїйше посередничить між витязями і мирить посваривших ся Нартів. Не менше цїкавим є також те: що на всїм Кавказі вуйко, не стрийко стає вдові і дїтям єї за опікуна і має першеньство при всїх родинних випадках. А так як женщина не лише становила куплену, викрадену або й кровию здобуту власність клана, але також і маєток вітця єї — через плаченє »калима« то є віна за неї і зваживши те, що она провадила господарство Черкеса, кормила єго, множила єму рід, а через те повагу і силу тай стерегла єго нїколи непогасаючої сьвятої ватри… то і здобула собі становище, яке Коваленский називає: „матріярхатом“. Патріярхат взяв ся — думаю — пізнїйше і

  1. Коваленскій: Закон, обичай на Кавказі.