Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/63

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

Черкеси хоть і Магометани, в великій чести держать Пресьвяту Дїву, Марієм-Тха-пші, т. є Марию бог-княгиню, Ессе, Ісуса, Шерґупс, т. є св. Духа, постять успеньский піст з вдяки до Мариї, що спасла медоносну пчілку з потопи сьвіта. Св. Юрий по черкески Уастирджі тай св. прор. Яліє, (Ілию) почитають. Празнують они і Благовіщенє, а завсїгди 19. цьвітня і молоді Черкешенки празнують сей празник серед цьвітів і плетуть китицї і вінцї на подарки. В день нашого Вознесеня маять як і ми зеленю свої хати, а всї ті звичаї здають ся бути відзивами давного — за Юстинїянівских часів (VI в) — проповідуваного між Черкесами та Абхазами християньства.

В горах коло приморского місточка Туапсе находить ся в скалї вирита напись, кирильскими буквами: „Сыну мой, вертай на Русь ибо ты отродіє русскоє“. Там — казали Джіґети (племя черкеске) — жив сьвятий пустинник Хак-кучій і той мав сю напись лишити вихованцеви, чи такой синови свому.

Але Черкеси не тілько Христа споминають і ватру держать сьвято. У них до недавна вірили в богів, як: Тха-пша (князьбог), Джін-наді-шах (цар духів), Шіблє-перун, Зекутх (бог злодїїв), Кодес (бог риб), Мезітх (бог ловів), Тлєпс (бог ковалїв), Ахіна (бог скота), Еміш (бог овець), Псеґуашах, Хепеґуаш і Хятеґуаш (дивонії рік, моря і садів). Гомін у Черкесів як і в Абхазів — а котрими (майже однакові держать забубони — то, за твердосердність в любі, за-