Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/64

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

клята богом дївка. Созереш, бог плодів. Празник єго сьваткує ся разом з Осїтами під горами Татартуб. Созереш є також богом здоровя. Секуча бог подорожників і пригодогонів. Однак властивим покровителем відважників є Соузеркул брат вулькана Тлєпса, котрий так хитро підковав єму коня, що той підків тих ще не сходив до нинї. Соузеркул живе десь далеко за морем і верне ся на Кавказ аж догди, коли румак єго посходжує Тлєпсові підкови; а Черкеси вірять, що за єго прибутєм власть Урусів упаде на Кавказї.

Але хтож є властиво Черкеси? Слово »черкас« в татарскім значить перетяв дорогу; а »сар-кіяс« = головоріз. Новоперзидске: »Сер-кеш« значить розбишака — і всї ті назви означають відважника добуваючого мечем, чого єму треба. Під тою назвою знали їх Українцї[1] — був же у них і город Черкаси[2], так називали їх Москалї і кримскі Татари. І там стоять руїни міста Черкес-кермена.

  1. Араб Муза Каґкантаваці — подає Коваленский в „Законі обичай на Кавказї“ каже, що на VII віку Геджри черкеске племя Хабертай уступило з під Кавказа, і кочувало довший час на степах Дону і Днїпра, потім осіло в Криму але не на довго — бо вернуло в VIII в. Геджри на Кавказ, де обєдинило всї черкескі племена.
  2. Профес. Дашкевич подав на XI археольоґ. з'їздї в Києві, за візантийским істориком Пахімера, що Ціхи (Черкси), Готи і Русси (бродники) єднали ся в XIII-ім і в XIV-ім в. на степах україньских в воєнні дружини, а що на