динне житя, в обичай і закон іслам не годен був закоренити ся.
По Арабах насунули ся на Кавказ полчища Чінґісхана і Кіпчаки залягли в р. 1228 об(нерозбірливий текст)же Кавказа. Уступили і ті, а верховинцї лишили ся, як і були на своїх місцях і не зтатаршили ся, хоть і узнали язик Татар яко обєдиняючий музулманскі племена Кавказа. Щоби підняти дївчат своїх в цїнї, давали їх Черкеси учити арабскої і турецкої мови; а ті язики занечистили їх первісний язик особливо туранщиною. Коли Осїти називають гору з іранськва а(нерозбірливий текст) або: „ґох“ то в черкескім язицї звучить она з татарська: »тау« (татарске „даґ“) За то не приняла ся у них татарска термінольоґія в родї: хан, аґа бей — беґ; а задержала ся близько до іранского »пша« (шах) »Уорк« значить шляхтич, „байґуш“ сїромаха, бідак. Буркут по черкески „нарзан“ (богатирский напиток) „Хеджрет“ значить витязь „Тха-шхуо“ = Бог великий — шіґен = мулла, „шехнік“ владика.
Но ким-же є властиво Черкеси?… Самі називають они себе »Аґіде« а закон »адат«[1], а початок свій виводять як і Осїти від Нартів великанів — але вже не від (нартів) Ґумірі(нерозбірливий текст) то є від кимерійских Скитів. Однако скитскі обичаї видко і на їх нартах і на них самих
- ↑ Адам в ассірійско-вавилоньских клинописях значить: аз — я. Чи не толковати би Адіґе через: ми що є, а адат через постанови. Старонїмецке Тюдеск значило: тутешний
