Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/71

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Опираючи ся на змістї тих самих клинописів утверджує другий учений Seys, що Гайки то є предки Вірменів, десь доперва в половинї VI в. перед Хр. заняли оставлені Картвелями, під Араратом землї.

Ті важні твердженя француских вчених, як здає ся, оправдують переданє, записане в старій грузийскій лїтописи „Картліс-цховреба“, яке оповідає, що »предок Ґрузів Картил жив 600 лїт під Араратом. Традиция вірменьска, записана старичним лїтописцем Мойсою з Хорени, вторує лїтописи грузийскій, коли каже, що Хайк предок Вірменів — по імени котрого они довго Гайками звались — переселив ся зі своїм родом під гору Арарат, на полишене иньшим народом місце. Hinks, Rawlinson, Mordmann а з ними і Нїкольский стверджують вислїди Лє Нормана, що язик клинописів ассирийских біля озера Ван і під Араратом подобає на язик грузийский. Так от і був би вже достаточний доказ що Картвельцї займали колись ті сторони. А що там на южних склонах Араратів[1] в 10-ім, 9-ім, 8-ім, 7-ім і 6-ім в. перед Хр. і цвила держава, яка ачейже, від Ноєвої гори Урарту називала ся[2], то ми Геродотових Аляродцїв то є Араратцїв мусимо признати древними предками Ґрузів.

 
  1. Spammers Weltgeschichte Professor Dr. Kümmel et Prof. Dr. Volg.
  2. Столиця царства Урарту звала ся: Тушпа, а назва ся нагадує князя кимерийских Скитів Туспе, що войовав в Лїдиї і того імени місто на північнім Кавказї за часів Страбона.