Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/75

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

веселий, а завзятущо хоробрий народ — що викохував найкрасші конї — почитав такими самими обрядами свою богиню житя, як те бачили Греки і Римляне у Мошісів (Мосохів?) і Сванетів на малім і на великім Кавказї. В Команах над рікою Сарос жило — пише Diodorus Siculus — 6.000 гіеродуль, що ходили в панцирах і празнували культи хетицкі, так похожі на культ кавказкої богинї Ляші. Там десь недалеко в Лїдиї царствувала і та Гераклева Омфаля, що кождого чужинця вабила к собі на нічлїг, а рано убивала[1]. В Лїкії слив і матріярхат такий сам, як у Черкесів.

Ось! звідки брали Осїти казку про ту Тамару, котра як та Омфаля убивала своїх любовників на замку в даряльскій дебрі, що називає ся так само[2] як кападокійске місто над рікою Сарос: Кумана. Ось звідки той культ богинї Ляші[3], звідки черкескі та сванецкі Амазонки[4], що хо-

  1. Культ такий богинї житя цвив за асирийских часів по всїй Малій Азиї. Омфаля, то репрезентантка тої богинї, що в Асириї Істар-Нуве, у Сумерів Льохамі (льоха), а на Кавказї Ляші а также й Нуне, Нїна звалась. Щоби по ній і слїд затерти, поставило християньство »равноапостольну« Сирійку Нуну або Нїну.

    В казках Орієнта живе ще й до нинї память про богиню Ляші. Она там зве ся Лябі, царює над городом огньопоклонних маґів і перекидає тих, що їй звірили ся любовників, в зьвірів (Шегерезаде).

  2. Коваленскій за Плїнїєм в своїй книзї: »Законъ и обычай на Кавказѣ«.
  3. Той сам, за Помпонїєм Мелею.
  4.