Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/100

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 91 —

нається во̂дъ Зигмунта III., то спытаємо, чимъ же жь причинився во̂нъ до сего? На се каже исторія: завѣвъ унію.


XIV.

Смерть Зигмунта III. въ 1632 р. оживила придушени̂ надѣѣ Украиньско-руского народу. До двохъ сотъ рускихъ Волыньскихъ бояръ явилося на провінціяльный соймъ въ Луцку. Головнымъ предметомъ тыхъ нарадъ була православна вѣра. Остальни̂ руски̂ паны зобравшися въ Варшавѣ въ около Петра Могилы, повномочника митрополіта Исаѣ Копиньского, намагалися правною дорогою змусити польскій урядъ, повернути всѣ давни̂ права и обезпеку рускои православнои церкви.

Головными двигачами зъ православнои стороны були: Адамъ Кисѣль, Лаврентій Древиньскій и Вороничь. Вони домагалися знищеня всѣхъ постановъ выданыхъ во̂дъ 1596 р., що выходили на хосенъ уніятамъ а на шкоду православнымъ, що вязали не лише свободу сумлѣня а ще заборонювали православнымъ церкви будувати, займати магістратски̂ мѣсця и т. п. Домагалися вони повнои свободы совѣсти такъ въ духовныхъ, якъ и свѣтскихъ и королѣвскихъ маєтностяхъ, не лише для православныхъ, але и для тыхъ, що хочуть во̂дъ уніи перейти до давнои вѣры. Дальше домагалися ще права основувати школы и друкарнѣ, права свобо̂дно выдавати и читати книжки таки̂, що не мали въ собѣ нѣчого противного королеви и Рѣчи Посполито̂й, що бъ нѣкого за для тыхъ причинъ не тягали, нѣ по духовныхъ, нѣ по свѣтскихъ судахъ, а на во̂дворо̂ть, що бъ кождого карано, хто бъ лише важився причинити до угнѣту рускои церкви або буде спиняти церковну во̂дправу. Домагалися такожь, що бъ признано правнымъ посвященє Кієвского митрополіта довершене патріярхомъ, щобъ усѣ епархіи, колєгіи, друкарнѣ и шпиталѣ, разомъ съ фондами призначеными на ихъ удержанє а заграблени̂ уніятами, повернути православнымъ; щобъ усѣ запечатани̂ церкви наново во̂дчинити для православного богослуженя а паны-католики не боронили своимъ по̂дданымъ ставити церкви по̂сля сподобы. На останку домагалися, що бъ рускимъ духовнымъ властямъ повернено заграблени̂ уніятами метрики и акта, що бъ на будуще всѣ суперечки мѣжь рускимъ а польскимъ духовеньствомъ рѣшалися не въ Римѣ