Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/109

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 100 —

Въ марцю 1630 р. полковникъ Мѣлецкій, наблизившись до Запорожскихъ границь, по̂славъ реєстровыхъ старшинъ обявити Запорожцямъ королѣвску милость и зажадати выдачѣ Скидана, Чечуги и иншихъ проводирѣвъ, що повтѣкали съ по̂дъ Боровицѣ. Замѣсть во̂дповѣди приарештували Запорожцѣ посло̂въ. Мѣлецкій попробувавъ зброѣ, але скоро пересвѣдчився, що єго реєстровцѣ зо̂всѣмъ нерадо йшли проти своихъ брато̂въ а одна ихъ частина навѣть прямо перейшла на Запорожскій бо̂къ. Що бъ дужче и способнѣйше змогти боронитись проти Поляко̂въ, выбрали Запорожцѣ нового гетьмана Остряницю.

Весною сего самого року вырушивъ Остряниця и Скиданъ на Украину. По̂дъ Голтвою розбили Поляко̂въ. Опо̂сля стрѣнулися съ Поляками коло Жовнина. По тяжкой, кро̂ваво̂й цѣлодневно̂й битвѣ, прорвали Поляки козацкій табо̂ръ и захопили багато возо̂въ съ поживою. Остряниця съ частію козацкои ко̂нницѣ вспѣвъ ще переправитися вплавъ черезъ рѣку Сулу и утечи. Съ тою битвою ко̂нчиться воєнна дѣяльно̂сть Остряницѣ. Позо̂стали̂ Козаки выбрали заразъ проводиремъ Гуню и дальше во̂дстрѣлювалися во̂дъ Поляко̂въ, во̂дбиваючи всѣ приступы Вишневецкого, надѣючися достати ще по̂дмоги во̂дъ Скидана, що мавъ изъ за Днѣпра прибути. Але до̂знавшись, що вже Полякамъ надходять свѣжи̂ силы, звинули табо̂ръ и во̂дстрѣлюючися крокъ за крокомъ, справилися на полудне и обкопали при впадѣ рѣки Старицѣ до Днѣпра, выжидаючи по̂дпомоги. Шѣсть недѣль тревала облога и безнастанни̂ битки. Козакамъ все горше та горше ставало. Стали умовлятися съ Поляками о супоко̂й а Гуня згодився здати на королѣвску ласку. Се одно доказує, що Козаки бралися до шаблѣ не супроти самого короля а супроти шляхоцкихъ и соймовыхъ порядко̂въ.

Гуня, розпочинаючи мирни̂ умовы съ Поляками, лѣчивъ на помо̂чь во̂дъ Филоненка, та и Поляки до̂знавшись, що ся помочь вже надходить, выслали свои войска, розбити єѣ або бодай не допустити ѣй злучилися зъ обсаджеными. Вдалося, правда, Филопенкови перебитися до козацкого табору, але во̂нъ въ безнастанныхъ бойкахъ съ Поляками только стративъ поживы и муніціи, що запасо̂въ ледви стати могло на два днѣ. Не було иншого выходу, якъ зновъ войти съ Поляками въ умовы. Та Гуня вже не належавъ до того. Во̂нъ опустивъ вразъ съ Филоненкомъ козацкій табо̂ръ.