змѣны въ требнику, введено тиху або читану службу божу, незвѣстну въ грецкой церквѣ, помѣшано порядки въ руско̂й службѣ божо̂й на подобу латиньскои „місы“, пододавано молитвы, рускимъ церквамъ надавано подобу костело̂въ знесенємъ царскихъ вратъ и ставленємъ побо̂чныхъ олтарѣвъ. Уніятскимъ священикамъ казали голити бороды а грецку одежу змѣнити на подобу одежи польскихъ ксендзо̂въ. По церквахъ заводили органы, дзво̂ночки, латиньски̂ „годзінки“, „ружаньцы“ и допущено до такои самоволѣ, що кождый уніятскій священикъ мо̂гъ правити богослуженє по̂сля власного свого типика. Такимъ чиномъ перестає унія бути грецкимъ обрядомъ, що не знає такихъ звычаѣвъ. Ти̂ самово̂льни̂ установы названо споконвѣчнымъ уніятскимъ обрядомъ, хочь єго жаденъ рускій церковный соборъ не установивъ и папа не затвердивъ. Однакъ проводирѣ уніи такъ робили за для політичныхъ намѣро̂въ, хочь сами̂ Русины-уніяты всѣми силами дбали, що бъ зберегти свои святощѣ чистыми, надѣючись найти въ нихъ и охорону своєи рускои народности.
По роздѣлѣ Польщи ще довго не мавъ російскій урядъ на думцѣ, що бъ Русино̂въ-уніято̂въ притягнути до православія а во̂ддавъ навѣть зарядъ уніятскихъ церковныхъ справъ римско-католицкой колєгіи для всѣхъ російскихъ католико̂въ въ Петербурзѣ. Та коли Поляки заєдно и ще зъ бо̂льшимъ жаромъ стали перетягати уніято̂въ-Русино̂въ на латиннико̂въ-Поляко̂въ, коли въ уніятско̂й церквѣ чимъ разъ бо̂льше повставали роздоры мѣжь свѣтскимъ а чернечимъ духовеньствомъ, — то Російскій царь Микола I. настановивъ надъ уніятскою церквою окрему грецко-католицку колєгію и заложивъ въ Жировицяхъ уніятску семінарію 1828 р. Доперва ажь по̂сля польского повстаня въ 1831 р., звернули Росіяне увагу на політичне значенє уніи.
Въ 1830 р. згромадженый въ Полоцку соборъ уніятскихъ єпископо̂въ уложивъ письмо, де представлено положенє уніятскои церкви и заразомъ просивъ Російского царя приняти Русино̂въ-уніято̂въ назадъ до православія. Такимъ отже способомъ унія, якъ почалася самымъ лише єпископскимъ, а не соборомъ всѣхъ Русино̂въ, такъ и знищена такимъ самымъ лише єпископскимъ соборомъ.
