Украину-Русь якимъ бы не будь способомъ конче таки злити съ Польщею. До сего змагали всѣ уніи и політични̂ и церковни̂.
Вже Городельска унія дає Русинамъ землянамъ привилеѣ польскои шляхты и тымъ самымъ приучує ихъ до польскихъ порядко̂въ, кладе початокъ шляхоцтву на Украинѣ-Руси и по̂дготовлює высшу верству Украиньско-руского народу до по̂знѣйшои єдности съ Польщею. Та мимо того грозило Польщѣ во̂ддѣленє Литвы и Украины-Руси, особливо за Зигмунта II. Августа, бо по єго головѣ за для єго бездѣтности, могла бъ та династична звязь зо̂рватися. Отже Поляки доконче настають на Зигмунта-Августа и хочуть тѣснѣйшои звязи, нѣ жь династичнои, яка була во̂дъ Ягайла а була вже теперь за слаба. Заповѣджено отже зъѣздъ въ Люблинѣ. Але коли воно доходило до такои згоды, що Литовско-руски̂ Землѣ мусили разъ на завсѣгды становити съ Польщею одно політичне тѣло, а Русины мали черезъ неѣ втратити свои окремѣшни̂ народни̂ ознаки, то мѣжь шляхтою-Русинами повстає лякъ. Литовски̂ Русины покидають соймъ. На ихъ мѣсце покликують Поляки уряднико̂въ. А що бъ борше и певнѣйше зломити опо̂ръ Литвы, во̂ддѣлюють Руски̂ Землѣ: Волынь, Подо̂лє и Украину и прилучують до Польщи. Однакъ мимо того всёго справа єдности була непевна, поки на останку два найзнатнѣйши̂ руски̂ вельможѣ, князѣ Константинъ Острожскій и Олександеръ Чорторыйскій, не згодились по̂дписати угодового письма и поки не склонили до сего своихъ стороннико̂въ. Тодѣ ажь оголошено унію позаочно, безъ удѣлу въ нѣй Русино̂въ и примушено єѣ приняти по̂дъ загрозою заграбленя майна. Лякъ народу передъ унією можна було перемогти лише забезпекою ихъ політичнои окремѣшности що до народности, мовы и вѣры.
Все те було лише приготовленємъ, а дѣйсне злученє Литвы и Украины-Руси съ Польщею наступило ажь на Люблиньско̂мъ соймѣ 1569 р. Але воно не було доброво̂льне, якъ се говорять польски̂ письменники. Участь въ нѣмъ брала лише одна шляхта а Русино̂въ не-шляхты, самого ядра Украиньско-руского народу, нѣхто не пытавъ, вони не мали нѣякого голосу.
Але и Люблиньска унія показалася для Польщи ще слаба. Вони постановили скрѣпити Городельску и Люблиньску тымъ, що знищать руску вѣру, замѣнюючи єѣ на польску (латиньску),
