а бодай унію зъ римскою церквою. Теперь починаються єзуитски̂ интриги. Помалу по̂дготовлюють а на останку оголошують церковну унію.
Мы бачили, що черезъ цѣлый часъ, поки ще сякъ-такъ зважали на права Русино̂въ и руску вѣру, то й Польща тѣшилася и внутрѣшнимъ супокоємъ и била своихъ ворого̂въ. Та коли обмежено волю рускои вѣры и політичну, горожаньску и особисту волю Русино̂въ, то Польща тратить и на своѣмъ объємѣ, на своѣй силѣ и значеню. Ще за Ягайла и Витовта злучени̂ литовски̂, руски̂ и польски̂ силы побили и повздержали по̂дъ Грінвальдомъ (Дубровномъ) нѣмецку ненасытно̂сть (Drang nach Osten). Поки Великій Литовскій князь Казимиръ Ягайловичь шанувавъ права Русино̂въ, то й Великій Новгородъ клонився на Литовску сторону. За першихъ Зигмунто̂въ и за Баторія розширюються границѣ Польщи, а єѣ силу во̂дчувають сусѣды. Вѣрни̂ свому покликови Козаки хоронять и Русино̂въ и Польщу а заразомъ и цѣлу заходну Европу водъ Азійскои дичѣ. Але поневѣрка Украиньско-рускои народности, рускои вѣры вже за Казимира Великого и по̂знѣйше за Ягайла стає причиною внутрѣшнихъ заверюхъ, що во̂дчиняють Татарвѣ ворота, нападати на Русино̂въ и Поляко̂въ. За Казимира Ягайловича наслѣдкомъ наведеныхъ причинъ во̂дпадають потомки св. Володимира и Ольгердови̂ во̂дъ Литвы и вразъ зъ своими Землями во̂дходять до Московскои державы. Саме такъ поступають за Олександра мѣста (го́роды) съ цѣлыми дооколишними Сѣверскими Землями. Але нѣчо не годно було переконати Поляко̂въ а вони замѣсть приєднати собѣ Русино̂въ, лишаючи имъ ихъ окремѣшни̂ права и волю, постановили дорогою деморалізаціи позбавити ихъ сихъ правъ и надъ ними верховодити. Церковна унія и примусове єи введенє, католіцизмъ, що напосѣвся на свободу сумлѣня и вѣры Русино̂въ и позбавлюванє православныхъ Русино̂въ всѣхъ політичныхъ и горожаньскихъ правъ, — всѣ си̂ три причины дражнили Русино̂въ и выкликали заверюхи, що потрясли подвалинами Польско-рускои державы.
Довгій часъ обзываються Украиньско-руски̂ вельможи̂ смѣло за свою вѣру и народно̂сть. Съ часомъ, по̂сля того якъ сами̂ переходять на латиньство и полячаться, слабне сей голосъ и на останку замовкає.
