Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

тронъ свому сестрѣнцеви Людвикови, королеви Угорскому. Се могло статися лише за згодою шляхты, а таку згоду треба було конче окупити новыми свободами. Людвикъ вступаючи на польскій тронъ мусѣвъ не то̂лько потвердити ти свободы, але ще й ихъ розширити. Що бъ залагодити другихъ, що такожъ собѣ право до польскои короны присвоювали, робить Людвикъ уступки, а именно одному зъ нихъ Владиславови Опольскому уступає король въ удѣльну власть Галицку Русь, що зо 12 лѣтъ оставала по̂дъ нимъ.

Людвикъ вступивши на тронъ польскій обѣцявъ Полякамъ, що поверне назадъ Польщѣ и всѣ потрачени̂ землѣ, але опо̂сля прилучивъ ще Червону Русь (Галичину) до Угорщины, такъ що єго дочка Ядвига, ставши Польскою королевою, мусѣла силою Угорски̂ залоги зъ во̂дси выганяти. За Владислава Опольского поставивъ Людвикъ на Руси трехъ латиньскихъ біскупо̂въ: Перемыского, Холмского и Володимирского а надъ ними Галицкого арцибіскупа. Постанова латиньскихъ біскупо̂въ замѣсть рускихъ выкликала нарѣканє и невдоволенє мѣжь Галицкими Русинами а разомъ зъ другими подобными дѣлами польского уряду громадила причины до збройного во̂дпору на схо̂дныхъ границяхъ Польщи. Наслѣдкомъ того накучилися Владиславови Опольскому ти̂ тягли̂ бурѣ въ краю, во̂нъ покинувъ Галицку Русь а Людвикъ злучивъ єѣ зъ Угорщиною. Людвикъ не маючи сыно̂въ бажавъ дочцѣ своѣй забезпечити корону польску. Те выхо̂снувала шляхта зновъ задля розширеня своихъ правъ. Зъ сего часу (1374 р.) Польща стається державою елекційною (выборчою) и хочь завсѣгди выбиралися найблизши̂ свояки королѣвски̂, то все таки зависѣли вони во̂дъ выборо̂въ и мусѣли завсѣгды выкуплятися новыми привилеями.

Такъ зразу во̂йны зъ Нѣмцями, дро̂бленє удѣло̂въ и суперечки мѣжь удѣльными князями, опо̂сля вымиранє мужескихъ потомко̂въ и части̂ безкоролѣвя увѣчнили привилеѣ шляхты и давали ѣй способы до побо̂льшеня тыхъ привилеѣвъ, поки въ конецъ Польска Рѣчь-Посполита не вчинилася чисто шляхоцкимъ урядомъ зъ буцѣмъ-королемъ на чолѣ.

При Ядвизѣ (1381 р.) грозила Польщѣ буря зъ усѣхъ боко̂въ, во̂дъ Чехо̂въ, Нѣмецкого лицарства (закону), Угро̂въ и Литовцѣвъ. Мусѣла десь конче опертися и боронитися; а коли Великій князь Литовскій Ягайло захотѣвъ женитися зъ Ядви-