зложилася въ такій державный ладъ, якому польски̂ историки дають назву „шляхоцкои демократіи“.
Чимъ дальшь на передъ, тымъ бо̂льшь шляхоцка гордо̂сть збо̂льшується. Выроблюється поглядъ, що самъ ро̂дъ творить спосо̂бнымъ до вживаня правъ и зво̂льняє во̂дъ всякихъ повинностей. Съ тои поры не лише воєнна слава, але навѣть выдумувани̂ роскоши мали вызначати шляхту во̂дъ народу.
И такъ характеристичными ознаками въ Польщѣ були: ро̂вно̂сть мѣжь шляхтою, повне обмеженє власти выборного короля и безусловне панованє шляхтича надъ по̂дданымъ народомъ.
Теперь звернѣмся до Руси.
Тутъ були князѣ и по̂двластна имъ дружина. До князѣвъ належавъ найвысшій судъ и разомъ зъ дружиною хоронили край во̂дъ напасти. Тому на Руси утворилася держава, що не була королѣвствомъ а звязкомъ багато князѣвствъ, де перевагу мавъ загалъ хлѣборобного народу надъ властю князя и неразъ лучалося, що князь мимо своєи волѣ мусѣвъ втѣкати або зрѣкатися свого престолу, скоро не подобався загалови.
На Руси бувъ зовсѣмъ инакшій ладъ, демократичный, а въ Польщѣ аристократичный. Ти̂ признаки вызначуютъ ще по нынѣ Поляка во̂дъ Русина и по нынѣ годѣ знайти мѣжь Поляками дѣйсного демократа.
На Руси не було ро̂жницѣ мѣжь правами земскими а мѣскими. Всѣ були во̂льни̂ и кожда громада мала своихъ выбраныхъ заступнико̂въ. Мѣжь князями бувъ старшій, великій князь; єго мали слухати молодши̂, удѣльни̂ князѣ. Однако не всѣ вони слухали Великого князя Кієвского и не одинъ зъ нихъ бажавъ стати великимъ княземъ, хочь не мавъ до того жадного права. Съ того выходять усобицѣ и во̂йны и по̂дъ проводомъ тыхъ князѣвъ Русины встають супроти Русино̂въ. Воля князѣвъ грозила а декуды нарушувала руски̂ права громадски̂; бо хто не послухавъ князя, слухавъ митрополіта и єго попо̂въ, що на спосо̂бъ бизантійскій, старалися релігією нахилювати кожду непокорну голову до князѣвскои волѣ. Съ причнны такого розладу роздроблена Русь не годна була сильно во̂дперати напастей. Въ такій часъ влерлися зъ Азіи Татаре и побили князѣвъ и ихъ дружину. Правда по Татарско̂мъ погромѣ всё було обложене тяжкими податками, но кромѣ дачокъ, що ихъ зби-
