Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/25

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 16 —

обычаѣвъ, переказо̂въ або мѣсцевыхъ умовъ. По̂сля первѣстного Литовского статуту князѣвски̂ по̂ддани̂ и боярски̂ були во̂льни̂ во̂дъ поголовщины и другихъ данинъ, вынявши роботы коло укрѣпленыхъ замко̂въ, поправы доро̂гъ та мосто̂въ. Загаломъ до самои Люблиньскои уніи (1569 р.) положенє народу въ Велико̂мъ князѣвствѣ Лито̂вско̂мъ було во̂льне.

Зъ усѣхъ категорій Литовско-руского по̂дданьства одна то̂лько нево̂льна челядь, набрана зъ воєнныхъ полоненико̂въ, була въ тако̂мъ безправно̂мъ положеню, яке тяготѣло въ Польщѣ надъ цѣлою масою хлѣборобного народу. Доперва по̂сля Люблиньскои уніи за шѣстьдесятилѣтный протягъ часу змѣнювано Литовскій статутъ, а все въ некорысть по̂дданыхъ, поки не зро̂вняно ихъ зовсѣмъ съ польскими хлопами.

Поро̂внявши Литовско-рускій ладъ съ Польскимъ, видимо на Литвѣ, кромѣ рожницѣ обрядовои, щей ти̂:

1. Необмежено̂сть власти монаршои, що була спадкова.

2. Неро̂вно̂сть мѣжь боярами.

3. Бракъ границъ мѣжь низшими боярами а самымъ во̂льнымъ народомъ.

Таки̂ були во̂дзнаки мѣжь Польщею а Литвою въ хвилѣ полученя ихъ по̂дъ властю одного пана. Вони поясняютъ намъ, чому во̂дъ часу вступленя на польскій тронъ Литовского князя Ягайла въ 1385 р. потрѣбно було цѣлыхъ 183 роки на по̂дготовленє Люблиньскои уніи.

Поляки, якъ мы вже бачили, усвоили собѣ цивілізацію захо̂дну, — а вѣра, наука и штука зайшла на Русь изъ Сходу во̂дъ Греко̂въ, що тодѣ стояли въ само̂мъ цвѣтѣ высокои просвѣты. Такъ ро̂жнородни̂ вплывы на розво̂й Русино̂въ а розво̂й Поляко̂въ щоразъ збо̂льшували початкови̂ ро̂жницѣ въ поглядахъ и змаганяхъ обохъ народо̂въ. Щобъ ихъ до купы звести, треба було конче всѣ ти̂ ро̂жницѣ усунути або хочь сякъ-такъ зро̂вняти.


IV.

Поляки посадивши на польскій тронъ Ягайла (1386. р ) побачили, що роздроблена Русь держиться сама собою едностю вѣры тай думали, що панованє ихъ надъ Литвою тай Русю не буде певне, поки Литовско-рускій наро̂дъ буде таку саму вѣру