по своѣй головѣ вернути Литву королеви або єго наслѣдникамъ и зрѣкається своихъ правъ до Подо̂ля, Луцка, Володимира, Городла, Ратна, Олеська и Лопатина, яко приналежныхъ до Польщи. Легко думкою розо̂брати сильну прихильно̂сть Поляко̂въ до Литовскои Руси — вони липли до Руси, якъ пчолы до меду. Зигмунта вбили Русины за переслѣдованє вѣры.
Въ Червоно̂й Руси во̂дбиравъ Ягайло руски̂ церкви, обертавъ ихъ въ костелы, н. пр. въ Перемышлѣ, будувавъ на Руси костелы, надѣлявъ ихъ добрами, роздававъ латинникамъ землѣ и уряды, основувавъ на Руси мѣста и села, населюючи ихъ Поляками и надаючи имъ привилеѣ. Тодѣ-то появилося на Руси такъ зване право Магдебурске, що надавало розмаити̂ по̂льги, вводило самоуправу а заразомъ подѣлъ мѣскихъ купцѣвъ и ремѣснико̂въ на цехи. Ти̂ права надавано особливо новымъ мѣстамъ, заселенымъ латинниками. Такимъ чиномъ дѣли лися мешканцѣ захо̂днои Руси на привилеёваныхъ и непривилеёваныхъ. Тыми останними були православни̂ споконвѣчни̂ мешканцѣ Рускои землѣ.
Бачивши свои права здоптани̂, зо̂бралася руска шляхта до Львова, де пробувавъ Ягайло, и просила єго, понехати переслѣдованє рускои церкви и силованє до латиньства. Передъ лицемъ рускои шляхты обѣцявъ король Ягайло не пустошити Рускихъ церковь и не силувати Русино̂въ до латиньства. Та мимо сего выключувано ихъ во̂дъ урядо̂въ. За часо̂въ побуту Ягайлового у Львовѣ Малопольски̂ паны до̂стали простори̂ наданя на Руской земли: такъ Ясько съ Тарнова до̂ставъ урядъ намѣстника Руского разомъ зъ великими добрами, Снытко зъ Мельштына Самбо̂рскій округъ, Петро Калита — Дубецко, Тарло зъ Щекаревичь — Стрыйскій округъ и т. д., Мазовецкій князь Белзку землю а Дмитро Горайскій — Холмску. Заразомъ выгонювано Русино̂въ всѣлякими ключками зъ своихъ до̂бръ, а добра ти̂ забирано. Такъ н. пр. всѣхъ Русино̂въ, що не бажали своимъ коштомъ помагати Нѣмецкому цѣсареви противъ Турко̂въ, приказавъ Ягайло заперти въ темницю а добра ихъ забрано. Те саме дѣялося и по̂знѣйше по̂дъ розмаитыми позорами. Багато рускои шляхты забрали въ неволю Татаре въ р. 1438 и 1456, но ще бо̂льше погибло єи у войнахъ съ Турками и Татарами.
