Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/32

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 23 —

переходять въ по̂дданьство Москвы. Исторія сего короля дуже поучаюча. Поки бувъ справедливымъ для Русино̂въ самъ Великій Новгородъ клонився до Литвы, але коли настали польски̂ порядки, во̂дпадають во̂дъ Литвы Руско-Литовски̂ землѣ. Поляки однако не видять тои науки. Вони не люблять сего короля за те, що во̂нъ буцѣмъ то бо̂льше спріявъ Литвѣ, нѣжь Польщѣ.

За панованя Казимира IV. зайшла велика змѣна въ латиньскомъ костелѣ: право именованя біскупо̂въ и другихъ достойнико̂въ переходить во̂дъ папы римского до короля.

Съ того часу ти̂ достоиньства доставали не таки̂ люде, що заслужили а близьки̂ королеви або що мали своихъ протекторо̂въ при дворѣ. По̂сля сло̂въ папского нунція Вісконтіого, лучалися въ Польщѣ біскупы, що навѣть не знали, що значить слово біскупъ. Таки̂ достойники займалися свѣтскими справами и забавами. Вони удержували збройни̂ во̂ддѣлы, нападали на сусѣдо̂въ а свои духовни̂ справы во̂ддавали своимъ заступникамъ за умовлену плату. Не дивниця жь отже, що подо̂бни̂ біскупы оказалися опо̂сля склонными до реформаціи (Лютерскои и Кальвіньскои вѣры). Съ часомъ и право именованя парохо̂въ на парафіи (право патронату) такожь переходить въ руки шляхты.

По̂сля того, якъ церковна унія не вдалася при митрополітѣ Изидорѣ, латинники вернулися до своєи первѣснои гадки розширюваня латиньства на Литвѣ и Руси. По просту стають зновъ силомо̂ць примушувати православныхъ на латиньство. Теперь зновъ силуютъ, якъ за часо̂въ Ягайловыхъ, Русино̂въ на ново выхрещуватуся по̂сля латиньского обряду, такъ що навѣть папа римскій мусѣвъ здержувати Поляко̂въ, щобъ не впростъ хрестили на латиньство, а лише поволѣ склоняли православныхъ до уніи. Въ то̂мъ треба глядѣти причины, чому за панованя Польского короля Олександра (1501–1506 р.) мѣста: Черниго̂въ, Гомель, Любечь, Новгородъ-Сѣверскій, Путивль, Мценскъ, Серпейскъ и Рыльскъ вразъ зъ своими князями, боярами и народомъ во̂ддѣляються во̂дъ Великого князѣвства Литовского и поддаються Москвѣ.


V.

Лучши̂ часы настають въ Польщѣ за короля Зигмунта І. (1506–1548 р.). За часъ цѣлого свого житя, сей король не