и можуть торгувати чимъ и якъ хотять. Заказано такожь карою 20.000 Угорскихъ золотыхъ Русино̂въ утискати и гнобити, такъ ихъ, якъ и руске духовеньство. Але сего права не выконано. Король скоро вмеръ, а Льво̂вски̂ Русины терпѣли дальше.
Польскій король Генрикъ Валєзій потвердивъ дипльомъ свого попередника, но рада мѣста Львова складаючися зъ самыхъ латиннико̂въ не хотѣла того й чути. Русины внесли протестъ до городу, але панове радни̂ не звертали й уваги на се и коли по̂дчасъ ярмарку 1575 р. хотѣли прилюдно продавати свои товары, бурмістры приказали розо̂брати ихъ крамницѣ, купця Дмитра Красовского увязнити и покарати. Справа до̂йшла до короля Стефана, що таки самъ той дипльомъ 1577 р. потвердивъ. Король рѣшивъ, що Льво̂вски̂ Русины можуть продавати свои товары лише по̂дчасъ ярмарку и то лише подро̂бною продажею. Такимъ чиномъ дипльомъ Зигмунта-Августа, здобутый такими трудами и заходами, потвердженый двома королями, знищено при трето̂мъ.
Говорити отже про добродѣйства Люблиньскои уніи особливо для Галицкихъ Русино̂въ може лише сей, хто не знає польскои исторіи або хто уперто не хоче єѣ знати. Прочитати лише хроніку мѣста Львова Зубрицкого або заглянути (що до руского духовеньства) до універзалу Польского короля Яна Казимира, выданого въ таборѣ по̂дъ Краковомъ 28. серпня 1657 р., або до дипльому єго, даного въ Варшавѣ 17. червня 1659 р. а досить буде. Въ кождо̂мъ взглядѣ заслугує на увагу та боротьба двохъ собѣ супротивныхъ змагань, польского и руского, на Червоно̂й Руси. Се той край, що бувъ першимъ полемъ, де стерлися руски̂ и польски̂ силы и бувъ предметомъ суперечки черезъ девять вѣко̂въ и тымъ є по нынѣ. Залита Поляками Червона Русь перша выробила гадку церковныхъ брацтвъ, найдовше удержувала православіє и найпо̂знѣйше приняла церковну унію. Правда, вывела вона Жолко̂вского, Собѣского и др., але зъ неи выйшли и Петро Сагайдачный и Иванъ зъ Вишнѣ и т. п. Чи жь се не доказъ житя Руского народу?
Люблиньска унія могла бъ була Польщѣ выйти въ лѣпшій хосенъ, но инакше склалося. Що бъ латиньство по̂ддержати, спровадивъ кардиналъ Гозіюсъ Єзуито̂въ и 1566 р. заложивъ для
