Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/63

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 54 —

шляхтянокъ, що очевидно було гайнованємъ гроша. Головною причиною паньскихъ розкошѣвъ було паньщизняне право. Воно давало панамъ змогу безъ найменшого власного труду, мати стали̂ доходы и окружатися невольничою челядю, що на во̂дворотъ множило лише народни̂ тягарѣ. По̂сля свѣдоцтва одного Француза, що живъ тодѣ въ Польщѣ, звычайный паньскій обѣдъ будного дня бо̂льше коштувавъ, нѣжь найбо̂льшій францускій празникъ. Польскій историкъ Старовольскій пише: „Всѣ гроши йдуть на загранични̂ вина, цукры и паштеты а на батько̂вску оборону и на выкупъ бранцѣвъ (полоненико̂въ) у насъ нема грошей“.

Паны не хотѣли або й не вмѣли господарити въ своихъ просторыхъ добрахъ, але бажали помножити свои доходы. Тому то во̂ддавали паны свои добра въ аренду съ правами и обовязками, яки̂ сами̂ мали. Арендованє выдавалося дуже выгоднымъ, але воно не зменшало а побо̂льшало лихо. Новыми арендарями на Украинѣ-Руси найчастѣйше являються жиды. Що бъ вдоволити ненасытныхъ пано̂въ и набити власну кешеню, выдумувавъ жидъ таки̂ дачки, про яки̂ й страшно згадати. Мо̂гъ, правда, панъ покарати жида смертю, не во̂дповѣдаючи за те передъ нѣкимъ, но за те передававъ на него и всѣ свои права, мѣжь иншими и право меча, се бъ то право карати смертю по̂дданыхъ. Жидъ-арендарь носивъ при боку шаблю на во̂дзнаку во̂дъ незбройного народу и на знакъ, що мо̂гъ кождого карати смертю за непослухъ, за зго̂рдне слово а навѣть за само подозрѣнє. Жите и майно хлопске, єго жѣнка, єго дѣти були во̂ддани̂ зовсѣмъ въ руки жидовски̂. Отже нѣчо такъ тяжко не важило, нѣчо такъ не болѣло єго, якъ власть жида.

Чимъ бо̂льшь обезпечувалося господарство въ паньскихъ добрахъ козацкими во̂йнами зъ бісурманами, тымъ бо̂льшь душила шляхта мѣщанъ и хлопо̂въ всѣлякими дачками и налогами. Ѣхавъ панъ на соймъ, на весѣля, на во̂дпустъ, — накладавъ на по̂дданыхъ нови̂ тягарѣ. Лучиться у пана гараздъ, хрестины, весѣля, — подданымъ бѣда, мусять нести на „повитанє“, купцѣ — матеріи, рѣзники — мясо, шинкарѣ — напитки, хлопы — свои дарунки. Велики̂ выгоды стали вынаходити паны, старосты, по̂дпанки и жиды-арендарѣ: чиншѣ, ставщину, рогове, спасне, десятину во̂дъ воло̂въ, коней, свиней, овецъ, пчо̂лъ, очкове, суху мѣрку, оплату во̂дъ жоренъ, а на останку