Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/73

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 64 —

угнѣтъ спершу въ поодинокихъ своихъ земляхъ и опо̂сля въ усѣхъ.

Упадокъ богатои старо-рускои просвѣты мусивъ походити не сто̂лько зъ двохъ першихъ причинъ, ско̂лько во̂дъ довгого и сильного дѣланя сеи третёи. Съ тои поры, якъ Русь політично зближилася съ Польщею, польскій урядъ не лише нѣ чимъ не причинився до єи розвитку, але не занехувавъ нѣчого, що могло бъ ослабити и знищити Украиньско-руску народно̂сть. Мусили отже лучши̂ народни̂ силы и способности марнѣти. Коли руску церкву и школу засуджено на упадокъ, коли обывательски̂ и суспо̂льни̂ права вызнавцѣвъ рускои вѣры обмежувано а ихъ добра граблено, коли хитрощами або силою во̂дрывали руску шляхту во̂дъ народу и єѣ полячено, — то кождый легко вже й зрозумѣє, що останокъ руского народу зо̂йшовъ до стану матеріяльнои немочи и політичного зера а рускою народною мовою погорджувано.

Патроны зобравшись на соймъ не разъ розправляли про упадокъ рускои церкви, зверталися деколи рѣзкими докорами до рускихъ єпископо̂въ, якъ се мы бачили въ письмѣ до митрополіта Онисифора, а однако нѣ разу во̂дъ сло̂въ не прійшло до дѣла.

Правда, явилася гадка по̂дняти просвѣту, учинивши св. письмо доступнымъ для всёго руского народу. Но якъ же жь сего доконати, коли довшій часъ не було нѣ школъ, нѣ друкарнь? Полочанинъ Скорина перевѣвъ библію на тодѣшну руску мову, якои тодѣ уживали высши̂ руски̂ станы, се бъ то болгарску, перемѣшану польскими словами. Ту библію выдрукувавъ въ ческой Празѣ (р. 1517–1519). Въ 1562 р. заложено першу руску друкарню въ Несвижѣ. Тутъ Симеонъ Будный выдрукувавъ протестантскій катехизисъ и подавъ єго Рускому народови. Трохи по̂знѣйшь заложивъ Литовскій гетьманъ Григорій Ходкевичь друкарню въ своѣмъ майнѣ Заблудовѣ и тутъ московски̂ выходцѣ, друкарѣ Иванъ Федоро̂въ и Петро Мстиславець, надрукували євангелію съ поясненємъ (въ р. 1569). На останку заложено на Руси знамениту Острожску друкарню, де сей самый Федоро̂въ надрукувавъ першу библію въ славяньско̂й мовѣ (въ р. 1580). Се бувъ першій ступень на просвѣтно̂й дорозѣ Руского народу.