Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/93

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 84 —
XIII.

Козаки мали ворого̂въ въ Туркахъ и Полякахъ а були такожь причиною, що оба ти̂ народы були такожь собѣ ворогами.

Коли бъ не Козаки, то Польща була бъ безпечна во̂дъ Турко̂въ, казали Поляки.

Коли бъ не Козаки, кажуть Турки, не потребувала бъ Турція чого журитися своими при-Днѣстровыми селищами и Чорноморскими берегами, а могла бъ всѣ силы звернути, що бъ цѣлый христіяньскій свѣтъ завоювати. Тодѣ утворився бъ каліфатъ,[1] го̂дный нашого великого пророка, всѣ королѣ плати ли бъ данину великому султанови“ Коли отже вся Европа дрожала передъ Турками, лише одни̂ Козаки смѣли думку думати, що бъ знищити ту язю, що засѣла въ Царгородѣ. Ту козацку во̂двагу проти Турко̂въ выспѣвують въ пѣснѣ н. пр.

„Та вже шаблѣ поржавѣли,
Мушкеты безъ курко̂въ.
А ще серце козацкеє
Не боиться Турко̂въ.“

Турецкими гро̂зьбами спонукани̂, намагалися Поляки силою примусити Козако̂въ, понехати свои Чорноморски̂ походы и побудували крѣпость (твердиню) коло Днѣпровыхъ порого̂въ. Однакъ вся та робота лише дражнила Козако̂въ. Не дивниця отже, що Поляки горячо перечились про се, якихъ способо̂въ маютъ ужити проти нихъ, бо годѣ було козацкій ладъ стерпѣти въ краю, де господарити хотѣли лише сами̂ паны.

Шляхта нарѣкала на козацку самоволю, а що сама була самово̂льною, се ѣй байдуже, се ѣй було во̂льно. Приписувала Турецки̂ во̂йны козацкимъ нападамъ, а що сама нападала на Молдавію, на Москву, се такожь ѣй во̂льно було. За свою самоволю навѣть не згадувала. Шляхтѣ всё було во̂льно, особливо въ супоко̂йно̂мъ часѣ. Такъ бувъ супоко̂й съ Турцією

  1. Держава каліфа, наслѣдника бісурманьского пророка Магомета; каліфомъ титулується султанъ Турецкій.