Думка про заснування у Київі Академії зродилася з початком революції, бо вже р. 1917-го Наукове Товариство в Київі взялося було розробляти відповідний проєкт. У травні 1918 р. скликано було комісію з відомих учених (академики — Багалій, Вернадський, Кістяковський, Кримський, Туган-Барановський, Тутковський та ин) і наслідком роботи комісії була низка підготовчих праць[1], а також статут і штати Академії Наук, затверджені 14 листопада та 31 грудня 1918 р. Комісія виходила з тієї думки, що нова Академія повинна, з одного боку — «ні в чому не порушувати основні риси будови всіх Академій Наук, які стоять на порівні сучасних вимог: їхнього суворо-наукового характеру, вільного від будь-яких впливів на наукову працю»[2]; але й з другого — взяти на увагу всі ті вимоги, які поставив перед наукою самий час заснування Академії. «Головні особливості в організації Української Академії Наук, — читаємо в цитованій допіру записці, — звязуються з тим, що вона твориться в XX сторіччю підо впливом рівночасної сили двох потоків, які викликають її до життя і з яких один — то національна самосвідомість українського громадянства, а другий — то не-
