Сторінка:Короткий викладъ изъ устава 20 ноября 1864 года объ уголовнімъ суді для южно-руськихъ крестянъ (1866).pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Сама жъ полиція не мае права ни робити допросъ на бумаги обвиняемому и свидітелямъ, хиба бъ тільки хто изъ ніхъ такъ занедужавъ, що повмре поки слідователь прійде; ни робити осмотра, або кого обискивати, або у кого що одбирати, хиба бъ тільки вона сама застала що преступленіе робитця, або застала що воно отъ тільки що зробилось, и коли побаче що сліди преступленія не будуть усі видни, або и зовсімъ пропадуть, до тіі пори, поки приіде судебний слідователь.

У сихъ тільки случаяхъ полиція робитъ замізь слідователя, а то вона тільки розискуе и пита на словахъ, и до себе, якъ теперь не мае права звати, а приходе сама туди, де зробився проступокъ, чи преступленіе.

Все то, що я сказавъ про полицію, повинни робить и становий, и староста и прочі волостні и сельскі начальники, которі будутъ виполняти полицейски обовязаности.

Ще треба вамъ сказати, що е такі проступки и преступленія, що ни полиція и нихто не мае права вчиняти діла до тіхъ поръ, ажъ поки не пожалуетця той, кого обиділи.

Ці проступки слідующи:

1, коли хто кого наруга словами, або й побье, да недуже, або роспустить на него яку небудь брехню, або иншу яку зробе обиду;

2, коли хто каже на другого похвалки що підпале, або убье;

3, коли хто кого заарештуе, тільки безъ насильничья;

4, коли хто захватить безъ насильничья худобу другого, або лісъ, або огородъ, тільки щобъ відъ цего не було никому ніякоі шкоди;

5, коли кража и мошеничество будутъ поміжъ родителями и дітьми, або поміжъ чоловікомъ и его жінкою;

6, коли хто знасильнича або посміетця надъ честью жінки, або дівки, або іхъ украде, — тільки щобъ відъ цего ніхто изъ обиженнихъ не вмеръ;

7, коли чоловікъ прибье дуже свою жінку;

8, коли діти не слухаютъ и неповажаютъ свого батька и матерь;