Перейдемо жъ теперь до слідователя.
Якъ слідователю треба що нибудь оглядити, або кого освидительствовати, або у кого що обискати, то винъ це робитъ съ понятими, для чого и визива іхъ, а коли вони по прійдутъ безъ причини, то вінъ налага на ніхъ штрафу не більшъ пятъдесяти рублівъ и прикаже іхъ привезти.
Якъ же поняти, не далі двохъ тижнівъ після того, якъ імъ объявлють, що зъ ніхъ слідуе штрафъ, докажутъ ті причини, по якімъ імъ не можна було прійти у срокъ, то слідователь скида зъ ніхъ штрафъ, коли уваже ті причини.
Поняти тогді будутъ не такі якъ теперь, що беретця первій встрічний, якій-небудь бурлака, а будуть: въ городи — хазяіни домівъ, лавокъ, або іхъ управляющи и повіренни, а въ містечкахъ и селахъ, опрічь такихъ, и ті, що маютъ свою землю, а тожъ волостні и сельскі начальники и церковні старости.
Коли слідователь робитъ обискъ, то обовязанъ робити при хазяіни хати, або его жінки, або, якъ іхъ нема, то при комъ небудь изъ домочадцівъ, и такій обискъ робітъ непремінно въ день а вночи тільки тогді, якъ дуже треба.
Обвиняемаго, якъ его перше не арештовали, слідователь визива до себе, або повісткою, або словеснимъ приказомъ, а якъ вінъ не прійде, то слідователь прикаже его привести, и якъ тільки вінъ прійшовъ, або его привели, то слідователь заразъ же, и не якъ не пізнійше сутокъ, его допрашуе.
Допрашивати вінъ обовязанъ такъ, щобъ обвиняемий его понявъ, просто и ясно, не домогатьця щобъ обвиняемий сознався и не приневоливать его до того ни страхомъ, ни ласкою, ни хитростію.
Щобъ обвиняемий не втикъ слідователь може:
1, або відибрати відъ него пашпортъ, або узяти росписку, щобъ вінъ зъ дому не отлучався;
2, або віддати підъ особій надзоръ полиціи;
3, або на поруки;
4, або узяти залогъ;