Присяжни засідатели, которі назначени, щобъ рішати діло, мають таке жъ право, якъ и суддіи, розглядовати сліди преступленія, поличне и други вещественни доказательства, а тожъ питати черезъ предсідателя суда усіхъ тіхъ, которіхъ будуть допрашивати.
Вони мають право у усяке время просити предсідателя, щобъ вінъ ростолкувавъ імъ, що написано въ тихъ бумагахъ, які будуть читати въ суді, и все то, чого вони не зрозуміють.
Засідателямъ вже не можно ни вийти изъ зала, ни балакать зъ кімъ-нибудь, опрічь суддей, прокурора и секлетаря, — не попросивъ на те дозволенія предсідателя.
Імъ тожъ не дозволяетця збирать які небудь справки у другімъ мсті, опрічь суда.
Якъ присяжний засідатель не виполне ціхъ правилъ, то вінъ вже недопускаетця до рішенія діла и подвергаетця штрафу отъ десяти до ста рублівъ и платежу усімъ убиткамъ, коли такі були черезъ его устраненіе.
Присяжни засідатели обовязани никому не казати якъ вони совіщались, хто зъ ніхъ подавъ голосъ за підсудимаго а хто противъ его.
Якъ вони сего не сполнятъ, то подвергаютця штрафу отъ десяти до ста рублівъ.
Для порядка міжъ собою присяжни засідатели вибираютъ изъ среди себе старшину изъ грамотнихъ.
Якъ усе отце вже зробиться, то тогді производитця саме судебне слідствіе.
Воно начинаетця тимъ що читаютъ у слухъ обвинительний актъ, або жалобу обвинителя, затімъ предсідатель суда въ короткихъ словахъ каже въ якімъ преступленіи обвиняетця підсудимий и пита его чи вінъ признае себе повиннимъ, чи ни.
Якъ вінъ признаетця и таке признанье не подастъ ни якого сумленія, то судъ, не производя слідствія, може перейдти до рішенія діла.
