Сторінка:Короткий викладъ изъ устава 20 ноября 1864 года объ уголовнімъ суді для южно-руськихъ крестянъ (1866).pdf/37

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


А одначе суддьи, присяжни, Прокуроръ и участвующи въ діли маютъ право требовати, щобъ не глядя на то, що підсудимий сознався, було произведено судебне слідствіе.

Се робитця для того, щобъ коли нибудь підсудимий безвинно на себе не показавъ, або щобъ суддьи лучше срозуміли якъ и яке вінъ преступленіе зробивъ.

Підсудимаго, которій не сознався въ преступленіи, предсідатель суда при кожномъ доказательстві пита: чи не хоче вінъ сказати, що нибудь въ свое оправданне.

Опрічь того якъ предсідатель, такъ и другі суддьи и присяжни маютъ право питати підсудимаго по усімъ обстоятельствамъ діла, которі не будутъ ясни.

Після цего свидітели, которі находились у другій кімнати, призиваютця у присутствіе суда кожний по одиночкі.

Перше усего допрашиваютця ті, которі обижанни черезъ преступленіе, затімъ свидітели, на которихъ показавъ обвинитель и наконець ті, на которихъ сослався підсудимий.

Перше допроса свідителей, — придсідатель суда пита обидві сторони: чи не маютъ вони тякого подозренія на свидітеля, по якому ему не можно дать присяги.

До свидітельства зовсімъ не допускаютця.

1., Безъумни и съумасшедши.

2., Попи по такому ділу, о якімъ імъ звисно на исповіди.

3., Присяжни повіренни и защитники підсудимаго по такому сознанію підсудимаго, яке вінъ імъ сказавъ тогді вже, коли діло производилось.

Чоловіку, або жінці підсудимаго, близькимъ его родичамъ, братаиъ и сестрамъ можно не йти у свидѣтели, колижъ вони захочуть дать показаніе, то питаютця безъ присяги.

Присяги же не даетця ще тимъ:

1., Которі отлучени відъ церкви по рішенію духовнаго суда.

2., Малолітнимъ, которі маютъ меньше 14 лѣтъ.

и 3., Божевільнимъ, не зрозуміющимъ святости присяги.