Окончивши свою раду присяжни засідатели подаютъ свои голоса по кожному вопросу по одиночкі.
Голоса видбира Старшина, которій свій голосъ объявля після усіхъ.
За тімъ вінъ зличуе голоса, які подани були противъ підсудимаго и які за него и надписуе противъ кожного вопроса одвітъ такій, якій вийшовъ по більшенству голосівъ.
Одвіти таки должни буть коротки, або эге (да), або ні (нѣтъ:) съ прикладомъ такого слова, у якімъ вся сила одвіта. Такъ приміромъ: на вопросъ чи совершилось преступленіе? утвердительний одвітъ буде: эге (да:) совершилось; чи повиненъ въ немъ підсудимий? одвітъ: эге, повиненъ, або ні, неповиненъ.
А коли присяжни найдуть, що однимъ эге, або ні не можно сказати по всій правді свого рішенія, то добавляютъ: эге, повиненъ, да безъ умисла.
Присяжни повинни старатьця щобъ вони усі одинакове рішеніе положили, а якъ не буде единодушнаго рішенія, то якіхъ більшъ буде голосівъ таке и рішеніе буде, якъ же голоса поділятьця по рівній часті, то щитаются за рішеніе то, яке сказано у пользу підсудимаго.
Коли по вопросу чи заслуживае підсудимий милости, шість присяжнихъ засідателей одвітятъ утвердительно, то Старшина приписуе: подсудимий по обстоятелъствамъ дѣла заслуживаетъ снисхожденія.
Записавши усі одвіти присяжнихъ, старшина зъ ними иде назадъ у залу засіданія; якъ тільки вони войдуть, то усі, хто у зали, встаютъ зъ своіхъ містъ, и старшина чита у слухъ вопроси суда и одвіти присяжнихъ.
Коли судъ единогласно признае, що присяжни осудили неповиннаго, то постановля рішеніе, щобъ діло передати на судъ новихъ присяжнихъ, и якъ отці послідні вже рішать, то таке рішеніе и буде послідне.
Якъ по рішенію присяжнихъ засідателей підсудимий оправданъ, то придсідатель суда заразъ же объявля его слободнимъ відъ суда и освобожда відъ ареста, коли тільки вінъ бувъ арестованъ.
