Сторінка:Короткий викладъ изъ устава 20 ноября 1864 года объ уголовнімъ суді для южно-руськихъ крестянъ (1866).pdf/45

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Се робитця або по просьби осужденнихъ, чи ихъ родичівъ, або по протесту прокурора, и тільки у такихъ случаяхъ:

1., Коли осудятъ не одного, а двохъ, або и більшъ, за таке преступленіе, зробить яке одному изъ осужденнихъ зовсімъ не можно було, бо вінъ не бувъ въ тимъ місті.

2., Коли осудили за убійство такого чоловіка, которий після оказався живимъ, або за таке преступленіе, якого й не було.

3., Если буде доказано, що документи, на якіхъ судъ осудивъ, хвальшиви, або що показанія свидітелей — брехливи.

4., Коли доказано що суддьи рішили діло по користи, або зъ якоі другоі своеі вигоди.

Тогді Сенатъ, якъ побачить що е такі причини, то видсила діло у той судъ, якому воно підсудно и отминя приговоръ, коли вінъ не виполненъ.

Рішеніе окружнихъ судівъ и судебнихъ памать, на які жалобъ не було, або хоть и були, да рішенія не отминенни, заразъ же виполннютця.

Зъ повинного по рішенію взискиваютця и усі издержки, якъ то прогони дохторамъ, прогони и суточни свидітелямъ и прочи.

Коли осужденний найде, що ращотъ издержкамъ зробленъ не по правді, то не далі якъ черезъ два тиждня одъ объявленія ему объ цімъ ращоти, може жаловатьця: коли такій ращотъ написавъ окружній судъ — у судебну палату; а коли — уголовній Департаментъ судебноі палати — то общому собранію Департаментовъ ціі палати.

Кого-жъ по рішенію признали неповиннимъ, той заразъ ослобоняетця изъ підъ стражи, коли содержався підъ арештомъ, и по его просьби о его невииности публикуетця у газетахъ, а ему даетця право просити вознагражденія за вредъ и убитки, які вінъ понисъ за то, що его задарма осудили.

Таке вознагражденіе вінъ може просити не тільки зъ того, хто его обвинявъ, а й зъ судебнаго слідователя и прокурора, коли докаже, що вони робили зъ пристрастіемъ безъ законноі причини и недобросовістно.