Сторінка:Короткий викладъ изъ устава 20 ноября 1864 года объ уголовнімъ суді для южно-руськихъ крестянъ (1866).pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Передне слово до громади.

Ви може вже чули, що Его ИМПЕРАТОРСКОЕ ВЕЛИЧЕСТВО ГОСУДАРЬ ИМПЕРАТОРЪ АЛЕКСАНДРЪ НИКОЛАЕВИЧЪ повелівъ щобъ у его царстви бувъ новій судъ. Се така велика ласка Царя, що его треба що-дня благословляти. Вамъ звисна перша его милость, що вінъ визволівъ паньскіхъ крепакивъ. Велике се царьске діло, — ничого казати, — мабуть же той судъ, якому вінъ велівъ буть, чи не найбільшъ буде сего діла. Щобъ ви знали, якій то буде новій судъ и за-що треба дяковати Царя, я у цій книжки розкажу вамъ. Що таке судъ — вамъ звисно. Вінъ бува або уголовній, коли судятъ того чоловіка, котрій зробивъ яке нибудь злодійство, або кого убивъ, або пидпалівъ, и др. и гражданьскій, коли хто зъ васъ тягаетця съ сусідою за гроши, що визичівъ, за землю, за батьковщину и друг. На першій разъ оповіщу вамъ объ уголовнімъ суді. Унасъ перше було такъ: суділи чоловіка не тильки ті самі настоящи суді, що зовутця уіздними и які въ кажнімъ городі е, а суділи и у стану, и у полиціи, и въ земьскому суді, и у военній кониисіи, и у губерньскімъ правленіи. Теперь все буде такъ: що ті діла, за которі назначаетця не дуже велике наказаніе, рішаютця у мироваго суддіи, а більше наказаніе то у окружнімъ суді. Перше було такъ, що чи е, чи нема причини випити якого небудь чоловіка, его все таки тягали и після суділи, теперь же попереду порадятця чи треба судіти, чи ні: може той чоловікъ, на котораго кажуть и не робивъ злодійства, бо бувъ у ту годину въ другимъ місті; може то и не злодійство, що на его кажуть; такъ ото прочитавши бумаги, роздивлютця, тай скажуть: чи судіти, чи ні, такого чоловіка. Якъ нема на него уликъ, то такъ й ослобонятъ відъ суда. Отъ тогді неповинніхъ людей и не будутъ тягати підъ судъ. Перше суділи такъ: прочитаютъ діло, що слідователь производивъ, та й рішаютъ по тимъ бумагамъ, що въ діли, а самі суддіи вже не питаютъ свидітелей, чі то вони такъ показали, якъ написавъ