Сторінка:Костомаров М. Дві руські народності. 1920s.pdf/20

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ського народу перейшла й до чужинців, і всі почали називати Руссю не всю ґрупу слав'янських племен на обширі сучасної Росії, а тільки південний захід Росії, населений народом, який тепер називають малоруським, південно-руським, українським. Ця назва так залишилася й на далі. Коли литовське плем'я, удруге вмішавшися в долю слав'янських народів усієї західної частини руського суходолу, з'єднало їх ув одне політичне тіло й надало нову спільну назву — Литва, то ця назва перейшла до білоруського краю й до білоруської народности, а українська залишилася при своїй старій назві — Русь.

У XV. столітті на обширі теперішньої Росії визначалося чотирі віти східного сляв'янства: Новгород, Московщина, Литва й Русь; у XVI. й XVII. ст., коли Новгород уже знищено, лишилися Московщина, Литва й Русь. На сході під назвою Русь розуміли належність до одної загальної слав'янської сім'ї, поділеної на дрібні віти, а на південнім заході Русь було ім'я одної віти з цієї сім'ї. Суздалець, Московець, Смолянець були Руські через ті ознаки, що служили органами їх з'єднання, через походження, віру, книжну мову і просвіту; а Киянин, Волиняк, Червонорусин — були Руські через місцевість, через особливі риси свого народнього, громадського й родин-