богомільні, капелюха не носять. Вони носять кепі. Але надягають це кепі козирком набік: і Кемалеві, і Алахові. Для Кемаля — кепка не феска; але Алах мусить бачити твої думки, і чоло твоє мусить бути відкрите для молитви. Отже, козирок — набік.
Кого з двох дурять оті релігійні турки — бога чи Кемаля?
Ідемо всупроводі поліцая.
Він уже двічі перевірив наші пашпорти, справно позаписував статистичні відомості про нас до довжелезної анкети… Прекрасна система. На випадок якогось злочину, можна навіть через роки встановити, куди й коли їздив певний громадянин.
Наш поліцай нудиться. Кілька раз він уже проходив вздовж коридору, удаючи, ніби не зазирає до нашого купе. Він нудиться — комуністичної пропаганди ми навіть серед самих себе не ведемо: жарко, і жодної ідеології не спадає на думку. Поліцай нудиться.
Ми швидко пристосовуємо його. Річ у тому, що сьогодні — п'ятниця, і на жодній станції не можна здобути цигарок. Нас кілька курців. Комусь щастить потрапити на блискучу ідею: а поліцай навіщо? І ми звертаємося до нашого ангола-охоронця з уклінним проханням — здобути нам три коробки цигарок.
На якійсь станції поліцай комусь щось наказує й за 5 хвилин у нас в купе три коробки цигарок.
— Кач пара?
Поліцай відповідає, що це коштує точнісінько 45 гурушів.
Ми платимо 45 гурушів, а згодом дізнаємося, що коштували наші цигарки тричі по 16½ гурушів, тоб-то 49½. З яких це коштів подарував нам цей поліцай оті чотири
