ІЗМІР
Коли б до речи були паралелі між Жовтнем і турецькою національною революцією, я порівняв би Ізмір до Ленінграду.
Вживаю „Ізмір“ а не Смірна, як „Стамбул“, а не Константинополь. Треба відновляти турецькі національні назви, позбавлені досі прав громадянства і тільки з революцією знов запроваджені.
Ізмір — символ турецької революції, символ перемоги кемалістів над імперіялізмом. Тут було скинуто в море контрагентів англійського імперіялізму — греків. „Є тільки одна річ, що греки не вкрали: це — їхня репутація“ — писав Едмонд Абу. За допомогою англійського імперіялізму греки захопили 5 найбагатіших вілайєтів Анатолії й ізмірський порт, основний вихід для цілого краю. За допомогою англійського імперіялізму Греція намагалась анексувати край, де 85 % населення — турки. Туреччина, знесилена у війні, розшматована в севрському трактаті, жевріла під п'ятою грецького побідника. Вкрасти найплодючі краї Анатолії було дуже легкою справою. І дуже принадною. Ізмір має 230.000 мешканців, ізмірський порт мав оборот в 400 млн. франків річно, в Ізмірі скупчено майже всю промисловість Туреччини.
