ВОЛОДИМИРОВИЧА
Великих кадрів російської еміґрації я в Туреччині вже не знайшов. Графи й князі роз'їхалися по серйозніших країнах, де можна інтриґувати, де можна гратися в російських Кобленц, де є кому з тобою оті кобленци розводити. Лишились у колишній турецькій столиці самі покидьки. У вересні 1927 р. їх було тільки 3.000. Турецька влада обмежила місце перебування російської еміґрації виключно межами Стамбулу з околицями.
Росіяни ґрунтовно захопили в Стамбулі три професії. Росіяни там: шофери, кельнери й повії. Кажуть, що по всіх трьох фахах громадяни колишньої російської імперії не мають собі конкурентів.
Перше вражіння першого вечора в Пері: темнувато, напівосвітлені вітрини зачинених магазинів, безліч авт, дзвінки рідких трамваїв — і руська мова. Існують на Пері квартали, заселені поспліч росіянами. Є завулки з російськими ресторанами - в «Тіграні» мені подавали пристойні й чемні молоді люди військової виправки.
Першого вечора, зачувши руську мову, я спинився на розі під зупинкою трамваю, і роблячи вигляди, ніби чекаю
