Сторінка:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf/136

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

СТАМБУЛ
Тло для повісти «Вітер
чужого бажання»

 

1

Де проспект Незалежности, прийнявши в себе подвійну колію трамваю з нижнього міста, звертає трохи праворуч і ширшим струменем поволі котиться до майдану Таксім впрост на пам'ятник Газі, там на обидва боки галузяться вузенькі вулички. На пам'ятнику, в ніші східньої будівлі, група військових погордливо дивиться на безперервний авто-людський струмінь; і серед них найвища постать у цивільному, з клясично простягненою рукою — сам Газі, переможець і реформатор. Отже коли посуватися в людській мішанині проспектом Незалежности на цю постать діяча, увічненого ще за життя в різьбі Каноніки, то вулички ліворуч збігають великими залюдненими кварталами аж до Золотого Рогу, а праворуч менш жваві завулки, «сокаки», зриваються з кручі проспекту кудись у темний рівчак.

На проспекті — великі крамниці з блискучими вітринами, освітлені кіна, вивіски завулкових ресторанів, реклямна бинда впоперек улиці та одним одно на всенький проспект дерево на розі Саркіз-Агаджі поза муром убогого мечету. Проспектом ідуть трамваї в Шашлі й Татавлю, до палаців