Цю сторінку схвалено
безпечити себе квитком на пароплаві… Прощайте, вражіння!.. Іхати мені зайцем.
Добродій раптом підвів голову і докінчив:
— Воно коштує… дві ліри п'ятдесят.
Тобто — 2½ крб… Я раптом згадав і Дурана-хамала, і багатія-директора банку, раптом пригадав усе, що я чув про турецьку ощадливість, економність і розрахованість… Вийнявши 5 лір, я сказав звичайною українською:
— Беріть п'ять і покажіть, де у вас ще один такий джам.
Але добродій не зрозумів української мови й повернув мені дві з половиною ліри… А шкода!
