Сторінка:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf/71

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ІЗМІР

 

Коли б, доречі, були паралелі між Жовтнем і турецькою національною революцією, я порівняв би Ізмір до Ленінграду.

Вживаю «Ізмір» а не Смірна, як «Стамбул», а не Константинопіль. Треба відновляти турецькі національні назви, позбавлені досі прав громадянства і тільки з революцією знов запроваджені.

Ізмір — символ турецької революції, символ перемоги кемалістів над імперіялізмом. Тут скинуто в море контраґентів англійського імперіялізму — греків. «Є тільки одна річ, що її греки не вкрали: це — їхня репутація» — писав Едмонд Абу. За допомогою англійського імперіялізму греки захопили 5 найбагатіших вілайєтів Анатолії» й ізмірський порт — основний вихід для цілого краю. За допомогою англійського імперіялізму Греція намагалась анексувати край, де 85% населення — турки. Туреччина, знесилена у війні, розшматована в севрському трактаті, жевріла під п'ятою грецького побідника. Вкрасти народючіші краї Анатолії було дуже легко. І дуже принадно. Ізмір має 230.000 мешканців, ізмірський порт мав обороту 400 млн. франків річно, в Ізмірі скупчено майже всю промисловість Туреччини.