Тепер читачам уже відомо, що автор — проти останніх досягнень науки й техніки.
Телефони? трамваї, радіо? Досить!..
Не користується автор телефоном. Поки сполучать, швидче побачиш того, хто тобі потрібен, побігши навпростець до нього. В одному випадку тільки це незручно: коли, щоб виграти час, схочеш поїхати трамваєм; от тоді стоятимеш біля зупинки в черзі та міркуватимеш: що гірш — телефон чи трамвай?
А радіо? якось незручно користуватись радіо коли третій день убиральня в домі не працює: води нема. Не варт, не варт хапатись за радіо, бо досягнення культури ще більш підкреслюють безодневу нашу некультурність…
З цієї ж причини трьома поверхами автор обходить ліфт: ще не стане електрики — і сидітимеш між поверхами.
Випадок з секретарем певного окрвику стверджує правдивість авторової зненависти до останніх досягнень науки з технікою.
Майте на увазі, що в певному окрвику — ліфт. І не один, а два. Культура!
І є в певному окрвику, як і в кожному іншому, секретар. Але не два, один: культура! Знищення бюрократизму, хіба це не від культурности?
Думаєте, коли людину на секретаря оберуть, то це вже — камінь? не людина, а кремінь?
