Сторінка:Котляревський. Енеида на малороссійскій языкъ перелицїованная. 1798.pdf/102

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
20


Прибѣгъ къ Троянцямъ, засапався
И отдыхати простягнувсь;
Якъ хлюща потомъ облывався,
Трохи, трохи не захлебнувсь.
Звелѣвъ зъ хлѣва воливъ пригнати,
Цапивъ зъ вивцами готовати,
Плутону въ жертву принести,
И всѣмъ богамъ, що пекломъ правлять,
И грѣшныхъ тормомать, да давлять;
Щобъ гнѣву имъ не навести.

***

Якъ-тилько та сумрачна, темна
Изъ неба злѣзла чорна ночь;
Година жъ стала дуже певна,
Якъ повтѣкали звѣздки прочь;
Троянци всѣ заворушились,
Совалися и камешились
На жертву пригонять быкивъ;
Дяки съ попами позбирались,
Зо всѣмъ служити всѣ прибрались,
Огонь роскладенный горѣвъ.