Сторінка:Котляревський. Енеида на малороссійскій языкъ перелицїованная. 1798.pdf/104

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
22


А ты, мовляла и къ Енею,
Моторный смѣлый молодець,
Прощайся зъ юртою своею,
Ходимъ у пекло — тамъ отець
Насъ твій давно вже дожидае,
И може безъ тебе скучае —
А ну, пора чипчиковать.
Возьми въ дорогу хлѣба, соли,
Щобъ не дойти до гирькой доли,
Изъ голоду не помирать.

***

Не йди въ дорогу безъ запасу,
Бо на що-серце хвистъ пидгнешь;
И де, де иншого ты часу
И крихты хлѣба не найдешъ;
Я въ пекло стежку протоптала,
Не разъ не два я тамъ бувала,
Я знаю тамошній народъ;
Дорожки всѣ, всѣ уголочки,
Всѣ закоморки, всѣ куточки
Уже не первый знаю годъ.