|
Сутяга толковавъ указы,
И що-то значить нашъ статутъ,
Росказовавъ свои проказы,
На свѣтѣ що робивъ сей плутъ.
Мудрець же хвизики провадивъ,
Знай толковавъ якихсь монадивъ,
И думавъ видкиль взявся свѣтъ.
А мартоплясъ кричавъ, смѣявся,
Росказовавъ и дивовався,
Що добре знавъ панивъ дурить.
Судья тамъ признавався смѣло,
Що съ гудзиками за мундиръ
Переоначивъ праве дѣло
И може бъ навѣстивъ Сибирь;
Да смерть избавила косою,
Що бъ катъ легенькою рукою
Плечей ему не покропивъ.
А лѣкарь скризь ходивъ съ ланцептомъ,
Зъ слабительнымъ и спермацетомъ,
Да чванивсь, якъ людей моривъ.
|
